Мальовничі ландшафти Києва чекає знищення і тотальна забудова

Території, передбачені Генеральним планом Києва для житлової забудови, насправді є… мальовничими природними ландшафтами!
На фото нижче – ділянки, природу яких планують знищити, замінивши житловою забудовою.

7-1

Серед таких ландшафтів – неймовірно цінні і мальовничі урочища Китаїв і Самбурки,

Урочище Китаїв_1

Урочище Китаїв_вигляд на горб біля монастиря

Урочище Самбурки_осінь_2_google earth

Урочище Самбурки_осінь_4_google earth

а також заплави Дніпра в урочищах Осокорки і Оболонь та р. Десна біля Троєщини. Як відомо, заплави річок виконують важливу екологічну роль та мають велике біорозмаїття. При забудові вся екосистема заплав буде знищена, адже будівництво передбачає насип намитого ґрунту висотою 4-5 метрів.

заплава на Осокорках_2

заплава на Осокорках_3.png
На малюнку нижче – будівництво в заплаві р. Нивка.

Буд-тво в рай. вул. Обухівська_1

Буд-тво в рай. вул. Обухівська_2

Ці зелені ділянки зі сформованими деревами в районі Святошин також відведено під забудову.

військ. част. на Святош.

військ. част. на Святош._2
На тому ж Святошині по вул. Львівська була садиба Мировичів.

вул. Львівська_садиба Мировичів

Тепер її тут немає. Ось фото з того ж місця.

вул. Львівск_колись садиба Мировичів.png

Садибу знесли, а природне середовище зруйнують для житлового комплексу.
На ділянці цього лісу по вулиці Лісовій також заплановане будівництво.

вул. Лісова.png

Вже сформовані зелені легені на вулиці Максимовича також забудують.

вул. Максимовича.png

Ділянка природного середовища на вул. Радистів до і після забудови житловим комплексом у 2015 році. Добре видно, що природне середовище знищили.

вул.-Радистів_порівняння-2013-2015

Цю зелену зону по вулиці Тулузи також забудують.
вул. Тулузи_Борщагівка_2
Цю значну частину заплави р. Десна також освоять для розширення масиву Троєщина. При цьому заплавні луки будуть знищені під шаром намитого ґрунту товщиною близько п’яти метрів.

Заплава Десни біля Троєщини.png

Такого вигляду урочища Оболонь на р. Дніпро також не буде, адже планується розширення однойменного житлового масиву з намивом ґрунту, що передбачає знищення сформованої екосистеми та дерев.

заплава на Оболоні_2.png

Не так давно на місці величезного житлового комплексу “Республіка” (близько 150 га), що будується, був розсадник дерев для м. Києва і виглядав він ось так. Він постачав для міста зелені легені.

Розсадник Теремки (будівництво ЖК Республіка)

Зелена ділянка на лівому березі на вул. Маланюка також піде під ніж.

вул. Комбінатна.png

…Як і ці сосни на Лісовому масиві та Воскресенці.

Вулиця Маршала Жукова

Генерала Жмаченка

І це далеко не весь перелік ділянок.
Серед територій, які необґрунтовано відведені під житлову забудову, – більше 240 гектарів (!) садів  “Пуща-Водиця” та тепличні господарства  в районі Виноградар та проспекту Правди, які в недавньому минулому забезпечували місто фруктами і овочами, вирощуючи 40 культур. У 2013 р. з агрофірми “Пуща-Водиця” було звільнено 2000 працівників. Це є серйозним соціальним стресом.

сади агрофірми Пуща-Водиця

Історичні сади Виноградаря вже частково забудовані.

Сади Пущі Водиці.png

Звідки нам про це відомо?
Ми проаналізували рішення Генерального плану Києва до 2025 р. про розміщення перспективної житлової та житлово-громадської забудови. Ним передбачається 295 ділянок та територій для перспективного житлового будівництва загальною площею 2406,46 га, серед яких як мікрорайони і квартали, так і невеликі ділянки для окремих будинків. При цьому, станом на початок 2017 року, 63 таких ділянки загальною площею 423,41 га (18,6 %) вже освоєно або перебувають на стадії освоєння під житлову забудову або інші функції.
На малюнку нижче показані ділянки, визначені Генеральним планом Києва 2025 для перспективної житлової забудови.

1. житлові - всі

Серед цих ділянок ми окремо виділили вже забудовані чи в процесі забудови (позначені червоним) та на даний момент ще не забудовані (позначені жовтим).

2. освоєні-неосвоєні

Після цього ми оцінили кожну з цих ділянок на предмет доцільності забудови з точки зору сталого розвитку міста (sustainable development) та екології. Існує декілька визнаних міжнародних екологічних стандартів забудови районів (кварталів) у місті. Серед них – “LEED-ND” (США), “BREEAM Communitites” (Британія) та “Living Building Challenge”.
Ми оцінювали наші ділянки за системою “LEED” як найбільш об’єктивною і зручною. Згідно з критеріями оцінки, найбільш пріоритетними і екологічними в плані забудови є ділянки,  близькі до центру міста чи його громадських центрів, шляхів сполучення та транспортних вузлів, велосипедної і пішохідної інфраструктури; робочих місць. А от забудова периферії міста і ділянок зі сформованим природним середовищем не вітається і повністю позбавляє об’єкт можливості отримати сертифікат “зеленої” будівлі.
В результаті аналізу за згаданою системою, визначено три ступеня придатності та пріоритетності ділянок для перспективної житлової забудови: придатні (пріоритетні); малопридатні (непріоритетні); непридатні.
На малюнку нижче показано відповідність вже забудованих територій та тих, що освоюються під житлову забудову, принципам розумного і екологічного розташування в системі міста. Червоним кольором позначено ті, що не відповідають цим принципам. Площа таких ділянок складає 32 %. Найбільшою з ділянок, яка не є пріоритною для забудови і знищує природне середовище, є територія під ЖК “Республіка” поряд з районом Теремки-2. (на карті внизу зліва). На жаль, але факт.

3. відповідність освоєних принципам

На малюнку нижче показано доцільність забудови ще незабудованих на даний момент ділянок. Червоним кольором – непридатні (будувати не можна!). Жовто-гарячим кольором – малопридатні (будувати не рекомендується). Жовтим – придатні (будувати можна).

4. відповідність неосвоєних територ

Якщо говорити в цифрах, малопридатні та непридатні складають 40 % загальної площі територій, визначених Генеральним планом під перспективну житлову забудову. Найчастіше малопридатними та непридатними для забудови є ділянки з цінним природним середовищем і рослинністю. Переважна частина непридатних для забудови ділянок є заплавними луками річок Дніпро та Десна(!). Згідно з міжнародними системами сертифікації територій забудови, зокрема тієї ж LEED, зведення капітальної забудови на таких територіях є грубим порушенням сучасних екологічних вимог. Окрім того, ці території часто розміщені на периферії міста, віддалені від основної міської інфраструктури, робочих місць, а отже їх забудова сприятиме розповзанню міста, зниженню його комфорту, ефективності, а також площі зелених ділянок.
Ми також окремо виділили території зі складними інженерно-геологічними умовами і оцінили їх придатність (доцільність забудови). Кольори показують те саме, що і в попередній схемі.

5. придатність зі складними умовами

У цьому випадку будувати не можна аж на 75 % території! А придатних для забудови ділянок зі складними  інженерно-геологічними умовами зовсім небагато – 13 % (на малюнку нижче позначені жовтим). Варто зазначити, що ділянки зі складними інженерно-геологічними умовами потребують значно більших капіталовкладень для створення оптимальних умов будівництва і подальшого проживання. При цьому знищується вже сформована природна екосистема.

6. зі складними умовами - придатні для

Отож, аналіз показує, що рішення Генерального плану Києва 2025 не відповідають сучасним екологічним принцам життєздатності територій (sustainability), адже:
  • передбачено забудову заплавних луків річок Дніпра та Десни, які наразі перебувають у природному стані; це суперечить визнаним міжнародним документам та вимогам;
  • відсутні пропозиції пріоритетності освоєння територій під забудову; більш цінні з точки зору природних ресурсів території передбачається освоювати одночасно з менш цінним (одночасно, більш придатними для забудови);
  • не наголошено на важливості ущільнення забудови за рахунок першочергового освоєння промислових та комунально-складських територій для збереження зелених ділянок в системі міста;
  • всупереч екологічним вимогам, заплановано освоєння територій з цінними природними ресурсами, що передбачає знищення прородних екосистем, вирубування дерев та знищення рослинності.
Міжнародні документи та стратегії розвитку  провідних міст світу фокусуються на ущільненні, функціональній трансформації вже існуючої забудови (а не забудові природних, ще незабудованих територій), ревіталізації промислових зон, а також протидії розповзанню міст, збереженні територій зі значним природним потенціалом, та таких, що на даний момент мають інфраструктуру з вирощування продуктів (таких, як територія агрофірми «Пуща-Водиця») та зелених насаджень (як у випадку з колишнім розсадником дерев, де тепер будують ЖК “Республіка”). Освоєння цих територій не відповідає принципам sustainability (принципи, що враховують соціально-економічні та екологічні фактори довгострокового розвитку) і протидіє екологічно та соціально збалансованому розвитку Києва.
Ви спитаєте, а як же тоді розвиватися місту, адже є велика потреба у  житлі?!
Справа в тому, що в Києві досі величезні території займають території підприємств і комунально-складські зони, які забруднюють місто, працюють неефективно (або взагалі простоюють), знижують комфорт проживання та загальну ефективність міста, поєднаність його окремих районів і ділянок. Саме вони є величезними територіальними резервами і потребують функціональної трансформації та ущільнення. Ці території займають близько 40 % забудованих ділянок міста (!). Якраз вони і можуть бути забудовані житлом, на відміну від зелених зон та цінних ландшафтів.
8. промзони
Взагалі, ця ситуація показує те, що у Генеральному плані м. Києва до 2025 відсутня будь-яка розумна стратегія розвитку і забудови міста, в тому числі ландшафтна. Така стратегія має базуватися на сучасних вимогах до sustainability та resilience (сталий довгостроковий розвиток та життєстійкість території).
І на завершення відзначимо те, що питання стоїть не тільки в доцільності забудови, а і у обраному способі її взаємодії з ландшафтом і чи зберігає забудова природне середовище. Так, наша студія розробила проект готельного комплексу, де невеликі будиночки стоять на “ніжках”, делікатно взаємодіючи з існуючим ландшафтом, зберігаючи рослинність та сформовану екосистему.

Скриншот 2018-06-18 13.40.27

Семен Поломаний, архітектурна студія Zemlia

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *